 |
Вона писала вiршi.
Була поетично марновiрна.
Казала, що знає, коли помре - а саме коли менi виповниться шiстнадцять рокiв - i так воно й сталось.
чоловiк, досвiдчений вояжер вiд парфумерної фiрми, проводив бiльшу частину свого часу в Америцi, де накiнець заснував власний iнтерес та набув деяке майно.
Я зростав щасливою, здоровою дитиною у яскравому краї книжок з малюнками, чистого пiску, апельсинових дерев, доброзичних собак, морських обрiїв та всмiхнених облич.
Навколо мене велепишний готель Мiрана Палас обертався окремим усесвiтом, вибiленим крейдою космосом, посеред iншого, блакитного, величезного, що яскрився ззовнi.
Вiд кухонного хлопа у переднику до короля в лiтньому строї, всi любили, всi пестили мене.
Старi американки, спираючись на тростину, схилялись надi мною, як Пiзанськi вежi.
|
