 |
Золотиста Лолiта брала участь у грi змiшаних пар.
Вона рухалась як прекрасний iталiйський янгол - серед трьох огидних калiк фламандської школи.
Один з них, її партнер, мiняючись з нею сторонами, блазнiвським жестом хляснув її по заду ракетою.
В нього була навдивовижу кругла голова, його брунатнi штани зовсiм не пасували до тенiсу.
Запала нiякова мить - вiн побачив мене на сходах i, вiдкинувши ракету - мою ракету - став дертись по крутому газону, що вiдокремлював тенiс вiд бульвару.
Вiн трусив п'ястями й лiктями, навмисно комiчно зображаючи птаха з недорозвиненими крилами, й видерся так, на кривих ногах, до вулицi, де його чекало димчасте сiре авто.
Наступної хвилини й вiн i сiрий серпанок щезли.
|