 |
Куля зайшла в товстий рожеватий килим: я сполотнiв, чомусь уявивши, що вона тiльки скотилась туди й може вислизнути знову.
Ну, хто був правий?" сказав Куїльтi.
Вам би слiд бути обережним.
Дайте-но менi цю рiч, чорт забирай". Вiн сунувся до кольта.
Я штовхнув блазня знов у крiсло.
Густа втiха танула.
Пора, пора було знищити його, та я хотiв, щоб вiн наперед зрозумiв, чому пiдлягав знищенню.
Я перейнявся його станом.
Зброя в моїй руцi була наче квола й незграбна.
Зосередьтесь", сказав я, "на думцi про Доллi Гейз, яку ви викрали - " "Неправда!" крикнув вiн.
Дурню валите.
Я врятував її вiд збоченого волоцюги.
Покажiть менi вашу бляху, якщо ви сищик, замiсть того, щоб палити менi в ногу, бидлото! Де бляха? Я не вiдповiдаю за чужi розбещення.
Дурощi! Ця розважальна поїздка була, визнаю, кепським жартом, та ви ж бо отримали знову дiвчиська? Годi - пiдемо, хляпнемо по чарочцi". Я спитав, чи вiн волiє страту сидьма чи стоячи.
|
